Интервью

Про Конференцію з питань внесення змін до законодавства України в сфері охоронної діяльності

( 0 Голосов ) 

Косенко Владимир АнатольевичІнтервью з головою правління Союзу працівників сфери безпеки Володимиром Анатолійовичем Косенко.

Кор. «ВСЕ ПРО БЕЗПЕКУ»: Володимир Анатолійович, очолювана Вами організація Союз працівників сфери безпеки виступила організатором проведення в Харкові конференції з питань внесення змін до законодавства України в сфері охоронної діяльності. Розкажіть, будь ласка, які основні проблемні питання розглядалися на конференції.

Володимир Косенко: Правове поле ринку безпеки в Україні, на мою думку, далеко від досконалості. Після прийняття ліцензійних умов і ряду підзаконних актів, в тому числі регламентують навчання охоронників, виникли ряд неузгодженостей. Після вступу в силу Закону України «Про охоронну діяльність» пройшло вже багато часу і ми зрозуміли, що не всі пункти закону відповідають сучасним тенденціям розвитку ринку охоронних послуг, деякі положення і статті Закону несуть в собі корупційну складову, а деякі - сприяють монополізації ринку. Як приклад, абзац 10 ст. 1 Закону вимагає наявність у суб'єктів охоронної діяльності транспорту реагування, який зобов'язаний бути у власності охоронних компаній. Але, дозвольте, на якій підставі мене хтось повинен зобов'язати автотранспорт реагування ставити на баланс підприємства? Дуже багато компаній розподіляють свою господарську діяльність на кілька компаній: одна юридична особа займається списанням пально-мастильних матеріалів і організацією операційної діяльності, а інша компанія тій же структури - надає послуги по використанню пульта централізованого спостереження. На сьогодні є розуміння, що частина цих пунктів були певним чином про лобійовано зацікавленим в цьому структурами і створюють сприятливі умови для розвитку монополії на ринку охоронних послуг та збільшення прояв недобросовісної конкуренції між суб'єктами охоронної діяльністі.
Все це говорить про те, що необхідно законодавство міняти. Моє глибоке переконання, я це підкреслюю, що міняти законодавство в охоронної діяльністі потрібно колективно, колегіально, вислухавши всі зацікавлені сторони. Кого я відношу до зацікавлених сторін ринку безпеки? В першу чергу це орган ліцензування, у особі МВС України. Можна довго сперечатися, чи повинно бути МВС України органом ліцензування чи ні, але на даний момент це право закріплено саме за ним.
Тому, орган ліцензування повинен бути присутнім на ринку охоронних послуг, але яка державна структура повинна бути органом ліцензування, - це вимагає глибокого опрацювання і загального обговорення.
Я вважаю, що представники недержавного сектору безпеки повинні брати участь в цьому обговоренні, вносити свої пропозиції, тому що саме охоронні компанії надають послуги громадянам і несуть соціальну функцію зниження злочинності. Але, ринок охоронних послуг теж не однорідний. На ринку присутні великі, середні і дрібні компанії і не можна говорити про те, що ми повинні пропонувати рішення, які дають пріоритети тільки однією з частин ринку. Потрібно максимально постаратися врахувати думку й інтереси всіх сторін.
На сьогоднішній день також послуги охорони можуть надавати ВОХР міністерств та відомств, Національна поліція України, Національна гвардія України, які мають відповідні ліцензії. Ці структури також повинні брати участь в обговоренні проблем законодавства в сфері охоронної діяльності.
Тепер ключове. Для того, щоб отримати максимальну віддачу, Союз працівників сфери безпеки вирішив провести класичну адвокасі-кампанію. Було прийнято рішення про проведення низки круглих столів, конференцій по регіонах України, з метою отримання інформації від представників ринку охоронних послуг, що стосуються проблем законодавчого характеру і донести до них узагальнені і вироблені пропозиції з метою внесення їх в нормативно-законодавчих актів України у сфері охоронної діяльності .
Першим кроком було проведення круглого столу в Полтаві, а Харків - це продовження адвокасі-кампанії; після Харькова буде Дніпро, Черкаси та інші регіони. Всі ці заходи були анонсовані нами раніше.
До зацікавленим особам (стейкхолдери) відносяться і народні депутати, і комітети Верховної Ради, і профільні громадські організації, і профільні міністерства і відомства. Ми запрошуємо їх усіх, - але не всі приходять. Вислуховуємо їх думку, збираємо матеріали і за результатами проведення цієї глобальної адвокасі-кампанії буде резолюція, яка буде включати в себе матеріали-рекомендації, що треба щось міняти в правовому полі ринку безпеки в Україні для того, щоб постаратися врахувати інтереси максимальної кількості сторін.

Кор. «ВСЕ ПРО БЕЗПЕКУ»: Володимир Анатолійович, розкажіть, будь ласка, що на Вашу думку потрібно зробити, щоб зрушити з мертвої точки вантаж бюрократизму в нашій країні для приведення законодавства в сфері охорони в потрібне русло.

Володимир Косенко: Провокаційне питання. Я вважаю, що більшість проблем потрібно шукати в самому собі. Ринок безпеки на сьогодні, на жаль, дуже інертний і це підтверджує останні 5 років роботи нашої профільної громадської організації «Союз працівників сфери безпеки».
Усього є близько чотирьох з гаком тисяч ліцензій в Україні; працюючих охоронних компаній, я вважаю, що не більше 1300, в Харкові -не більше 300. Але реально людей, які хочуть щось змінити для нормалізації роботи в цій сфері - одиниці. Це так і є, тому частина проблем криється в нас самих. Ніколи не буде чиновник робити зміни, якщо чиновника до цього плавно не спонукати або зобов'язувати. Якщо чиновники будуть займатися розробкою документів, ніж вони зараз і займаються, вони завжди будуть готувати такий документ, щоб до нього менше «ходили». Чиновнику глибоко все-одно, чи захищає це інтереси ринку та дотримання норм конкуренції, чи захищає охоронні компанії.
Цій ситуації сприяє і небажання самого недержавного ринку безпеки лобіювати свої інтереси.
Союз працівників сфери безпеки намагається якраз цим і займатися, особливо останнім часом. До позитивного, можу відзначити, що останнім часом, намітилася тенденція на те, що учасники стають більш активними. Причому, я б сказав так, навіть індивідуально, не перебуваючи ні в яких громадських організаціях, починають проявляти активність. Головне - намагатися зробити сферу безпеки правильнішою і більш зручною для роботи.
Якщо ми об'єднаємося, то зможемо вплинути на зменшення рівня злочинності та безпеку громадян збільшитися. Ця тема Союзом працівників сфери безпеки підтримується з початку роботи організації. За статистикою більшість керівників охоронних компаній - в минулому офіцери силових структур України.
Багато з них працюють і допомагають організації на громадських і волонтерських засадах. Мотивація поліції, мотивація громадян нашої країни і мотивація охоронних компаній у напрямку зниження злочинності абсолютно збігаються. Громадянам зниження злочинності - величезний плюс, ви будете спокійно ходити вулицями, охоронним компаніям зниження преступності- величезний плюс, вони будуть спокійно працювати і розуміти, що ймовірність нападу на об'єкт, що охороняється, мала, відповідно, ймовірність якісної роботи- висока. Поліції це теж величезний плюс, тому що, якщо рівень злочинності буде малим, то поліція буде спокійно їздити і пити каву.
На жаль, поки я змушений констатувати факт, що є керівники в органах поліції, які розуміють це, але таких керівників на сьогодні мало. Періодично ми про це говоримо, створюємо координаційні ради, створюємо громадські ради, але віз і нині там.
Я вважаю, для того щоб запустити процес, досить і можливо це зробити без фінансових затрат. Точки дотику можуть бути у взаємодії поліції, наприклад, з групами реагування приватних охоронних компаній, які під час проведення злочину в місті, можуть надати неоціненну допомогу в розкритті злочину по «гарячих слідах», отримавши своєчасно орієнтування про вчинений злочин і прикмети підозрюваного.
І таких точок дотику можливо дуже багато, які не вимагають фінансування. Але, на жаль, поліція таких кроків не робить.

Кор. «ВСЕ ПРО БЕЗПЕКУ»: Які наслідки для охоронного бізнесу України прогнозуються при встановленні з січня 2017 року розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн.

Володимир Косенко: На конференції всіх присутніх ми попросили проголосувати, хто при встановленні розміру мінімальної заробітної плати в 3200 грн. «піде в тінь», то ніхто руку не підняв. Я зрозумів, що був неправильно сформульоване питання, переформатував його і запитав, кого влаштовує це нововведення і хто готовий платити за новими нормами. З усього залу підняло руки тільки дві людини серед 78 присутніх учасників. З колегами-громадськими діячами ми підрахували, цифра може трохи відрізнятися, в залежності від різного виду діяльності, що один співробітник для підприємця буде обходитися приблизно в 5200 грн.
Я вважаю підвищувати мінімальну зарплату в два рази не можна, що може привести банально до непередбачуваних наслідків як для суб'єктів господарювання і підприємців, так і для країни. Швидше за все це прийнято не буде, тому що це не шокова терапія, це навіть гірше шокової терапії.

Інтерв'ю взяв кореспондент газети «ВСЕ ПРО БЕЗПЕКУ»
Олександр Купін

 

Справка

Интервью с руководителями охранных компаний и центров обучения, конструкторами и разработчиками новых образцов техники, всеми теми, кому не безразлично развитие цивилизованного, высокопрофессионального рынка безопасности.

Для размещения интервью зарегистрируйтесь или войдите в свой личный кабинет 

Правила размещения материалов на портале.